Головна » Знеболюючі препарати: порівняння ібупрофену, парацетамолу і німесуліду

Знеболюючі препарати: порівняння ібупрофену, парацетамолу і німесуліду

автор Михайло Щербак
0 коментарів
Хвора жінка в шарфі та кардигані приймає таблетку зі склянкою води, на столі ліки та лимон

В українських аптеках є десятки знеболювальних, але три назви зустрічаються найчастіше: ібупрофен, парацетамол і німесулід. Їх беруть при температурі, зубному болю, болях у спині, голові, суглобах — іноді не розуміючи різниці між ними. А різниця є, і суттєва. Кожен із цих препаратів має свій механізм дії, свої сильні сторони і свої ризики. Один і той самий симптом вони можуть знімати по-різному, і те, що добре при менструальному болю, може виявитись неоптимальним при температурі.

Механізм дії: чому вони діють по-різному

Щоб зрозуміти, коли що обирати, варто знати, як саме ці препарати працюють.

Парацетамол діє переважно в центральній нервовій системі — блокує больові сигнали і знижує температуру на рівні мозку. При цьому він майже не впливає на запалення в тканинах. Саме тому він добре знімає головний біль і жар, але слабо допомагає при болях, пов’язаних із запаленням — артриті, травмі, м’язовому болю.

Ібупрофен — нестероїдний протизапальний препарат. Він блокує ферменти ЦОГ-1 і ЦОГ-2, які відповідають за синтез простагландинів — речовин, що спричиняють біль, запалення і жар. Ібупрофен діє як знеболювальне, жарознижувальне і протизапальне одночасно. ВООЗ включив ібупрофен до переліку есенціальних ліків як оптимальний препарат із групи НПЗП за співвідношенням ефективність/безпека.

Німесулід — селективний інгібітор ЦОГ-2. На відміну від ібупрофену, він менше блокує ЦОГ-1, що теоретично дає менше побічних ефектів з боку шлунка. Діє швидко і виражено. Але через ризики ураження печінки у багатьох країнах його використання суттєво обмежено — у деяких він взагалі знятий з ринку.

Порівняльна таблиця трьох препаратів

ПараметрПарацетамолІбупрофенНімесулід
Знеболювальна діяПомірнаСередня до сильноїСильна
Протизапальна діяВідсутняЄЄ
Жарознижувальна діяЄЄЄ
Безпека для шлункаВисокаПомірнаКраща за ібупрофен
Ризик для печінкиПри передозуванніНизькийПідвищений
Ризик для серцяМінімальнийНезначний при коротких курсахПомірний
ДітямЗ 1 місяцяЗ 3 місяцівЗаборонений до 12 років
ВагітнимМожна (короткі курси)Не в III триместріПротипоказаний
Тривалість дії4–6 годин6–8 годин6–8 годин

Парацетамол: коли він найкращий вибір

Сильні сторони і показання

Парацетамол — найбезпечніший із трьох препаратів при правильному дозуванні. Він не подразнює шлунок, не впливає на згортання крові і не навантажує нирки в терапевтичних дозах. Саме тому він є препаратом першого вибору в ситуаціях, де безпека важливіша за максимальну ефективність.

Парацетамол добре підходить при:

  • підвищеній температурі у дорослих і дітей від 1 місяця;
  • головному болю напруги і мігрені без вираженого запалення;
  • легкому і помірному болю в горлі при ГРВІ;
  • болях у вагітних — він залишається препаратом першого вибору протягом усієї вагітності;
  • ситуаціях, коли є проблеми зі шлунком і НПЗП протипоказані.

Дорослим призначають 500–1000 мг на прийом, не більше 4000 мг на добу. Інтервал між прийомами — не менше 4 годин.

Головний ризик парацетамолу

Попри репутацію найбезпечнішого знеболювального, парацетамол має одну серйозну небезпеку — токсичність для печінки при передозуванні. Ризик зростає при одночасному вживанні алкоголю, голодуванні і наявних захворюваннях печінки.

“Парацетамол — найбезпечніший знеболювальний для більшості людей. Але ‘безпечний’ не означає ‘можна приймати скільки завгодно’. Перевищення дози може серйозно пошкодити печінку, і це відбувається непомітно до появи симптомів.”

Ібупрофен: найуніверсальніший знеболювальний

Коли ібупрофен кращий за парацетамол

Ібупрофен перевершує парацетамол у ситуаціях, де є запальний компонент болю. Він не просто знімає відчуття болю, а зменшує причину — запалення і набряк.

Ібупрофен найефективніший при:

  • зубному болю і болю після стоматологічних процедур;
  • менструальних спазмах — тут він значно ефективніший за парацетамол;
  • болях у м’язах і суглобах після фізичного навантаження або травми;
  • болях у спині з запальним компонентом;
  • головному болю — у тому числі при мігрені;
  • пострепараційному болю.

Стандартне дозування для дорослих: 400–600 мг на прийом, максимум 1200 мг на добу без призначення лікаря (до 2400 мг — тільки за призначенням). Приймають під час або після їжі, щоб зменшити подразнення слизової шлунка.

Протипоказання і обмеження

Ібупрофен, як і всі НПЗП, подразнює слизову шлунка і може спричиняти ерозії при тривалому прийомі. При наявності гастриту або виразки його поєднують з інгібітором протонної помпи або обирають парацетамол.

У III триместрі вагітності ібупрофен протипоказаний: він може спричинити передчасне закриття артеріальної протоки плода. У I і II триместрах — тільки за призначенням лікаря.

Німесулід: швидко діє, але з застереженнями

Чому він популярний і чому потрібна обережність

Німесулід здобув популярність в Україні і країнах пострадянського простору завдяки швидкому і сильному знеболювальному ефекту. Він починає діяти за 15–30 хвилин і дає помітне полегшення при зубному болю, болях у спині, при дисменореї.

Але картина не така однозначна, як здається в аптеці.

Міжнародні медичні ресурси MedScape і UpToDate вилучили німесулід зі своїх рекомендацій понад десятиліття тому через ризики uraження печінки. Після впровадження препарату в клінічну практику надійшла значна кількість повідомлень про гепатопатії, деякі з яких потребували трансплантації печінки. Через це кілька країн скасували реєстрацію препарату.

За даними Cochrane Reviews, анальгезивна ефективність німесуліду не перевищує ефективність ібупрофену чи напроксену — але побічні ефекти виражені більше. Це ставить під сумнів доцільність вибору німесуліду як препарату першого вибору там, де є безпечніші альтернативи.

“Німесулід — не поганий препарат. Але в ситуаціях, де однаково добре допомагає ібупрофен, вибирати більш ризиковане рішення немає сенсу. Якщо ібупрофен не справляється — тоді вже варто думати про альтернативи.”

Протипоказання і обмеження для німесуліду

Перелік обмежень у німесуліду суттєво ширший, ніж у ібупрофену:

  1. Діти до 12 років — категорично заборонений. Незріла структура печінки у дітей робить їх особливо вразливими до гепатотоксичної дії.
  2. Захворювання печінки будь-якого ступеня — протипоказаний.
  3. Вагітність — протипоказаний на всіх строках.
  4. Алкоголь і прийом інших НПЗП одночасно — значно підвищує ризик ускладнень.
  5. Тривалий прийом — курс не більше 15 днів, мінімально можлива доза і тривалість.
  6. Артеріальна гіпертензія — може підвищувати тиск і викликати затримку рідини.

Добова доза для дорослих — 200 мг, розділена на два прийоми по 100 мг. Збільшення дози не підсилює ефект, але суттєво підвищує ризик побічних реакцій.

Що обрати в конкретних ситуаціях

Практична шпаргалка для вибору між трьома препаратами:

  1. Температура у дорослого без болю — парацетамол, як перший вибір.
  2. Температура у дитини — парацетамол (від 1 місяця) або ібупрофен (від 3 місяців).
  3. Зубний біль — ібупрофен 400 мг, при сильному болі можна до 600 мг.
  4. Менструальний біль — ібупрофен, краще від двох інших.
  5. Головний біль — парацетамол або ібупрофен, залежно від інтенсивності.
  6. Біль у м’язах або після травми — ібупрофен.
  7. Біль у спині гострий — ібупрофен або диклофенак, а не парацетамол.
  8. Вагітна з болем або температурою — тільки парацетамол, короткий курс.
  9. Проблеми зі шлунком, гастрит — парацетамол, або ібупрофен з омепразолом.
  10. Дитина до 12 років з будь-яким симптомом — ніколи не давати німесулід.

Чи можна поєднувати ці препарати

Парацетамол і ібупрофен мають різні механізми дії, тому їх можна чергувати або поєднувати при сильному болі. Дослідження підтверджують: їхня комбінація дає потужніший контроль над болем без суттєвого зростання ризиків при правильному дозуванні. Cochrane-огляд 75 досліджень підтвердив переваги такої комбінації при сильному болі без підвищення ризику побічних ефектів.

Поєднувати ібупрофен і німесулід не можна — два НПЗП одночасно не підсилюють ефект, але суттєво збільшують ризик ускладнень з боку шлунка і нирок. Поєднання парацетамолу з алкоголем теж небезпечне — зростає навантаження на печінку.

Тривалість прийому і коли потрібен лікар

Усі три препарати призначені для короткострокового застосування. Без консультації лікаря жоден із них не варто приймати довше 3–5 днів при болю або 3 днів при температурі.

Потрібно звернутись до лікаря, якщо:

  • температура не знижується після прийому жарознижувального або повертається знову;
  • біль не зменшується після 2–3 днів прийому знеболювального;
  • з’явились ознаки ураження шлунка — болі в животі, темний стілець;
  • є жовтяниця, темна сеча або болі в правому підребер’ї після прийому ліків;
  • потрібне знеболювальне більше 10 днів на місяць — це сигнал до обстеження.

ОСТАННІ СТАТТІ