Хронічна хвороба нирок: повний гід по стадіях та лікуванню

220

Хронічна хвороба нирок — прогресуюче захворювання, при якому нирки поступово втрачають здатність фільтрувати кров та виводити токсини з організму. В Україні понад 2 мільйони людей мають різні стадії хронічної хвороби нирок, але багато з них не знають про свій діагноз через відсутність симптомів на ранніх етапах. Захворювання розвивається повільно, протягом місяців та років, поступово погіршуючи функцію нирок. Без своєчасного виявлення та лікування може прогресувати до термінальної стадії, коли необхідний діаліз або трансплантація. Ключ до успіху — рання діагностика та контроль основних причин: цукрового діабету та артеріальної гіпертензії. У цій статті ви дізнаєтеся про п’ять стадій хронічної хвороби нирок, симптоми, діагностику, лікування та дієту для уповільнення прогресування.

Що таке хронічна хвороба нирок

Хронічна хвороба нирок або ХХН — це поступове та незворотне зниження функції нирок протягом трьох і більше місяців. За Міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10 має код N18 як хронічна ниркова недостатність. Нирки виконують життєво важливі функції: фільтрують кров, виводять токсини та надлишкову рідину, регулюють артеріальний тиск, підтримують баланс електролітів, виробляють гормони для кровотворення та здоров’я кісток.

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, 10-15 відсотків дорослого населення світу мають різні стадії хронічної хвороби нирок. В Україні понад 2 мільйони людей страждають на ХХН, але лише невелика частина знає про свій діагноз та отримує лікування. Поширеність зростає з віком, особливо після 60 років.

Хронічна хвороба нирок відрізняється від гострої ниркової недостатності тривалістю та незворотністю процесу. Гостра недостатність розвивається швидко, протягом годин або днів, але часто оборотна при усуненні причини. Хронічна хвороба розвивається місяцями та роками, функція нирок втрачається поступово та незворотно.

Основним показником для діагностики та визначення стадії ХХН є швидкість клубочкової фільтрації або ШКФ. Це показник того, скільки крові фільтрують нирки за хвилину. Нормальна ШКФ становить 90-120 мілілітрів на хвилину. Зниження ШКФ менше 60 протягом трьох місяців свідчить про хронічну хворобу нирок.

Причини хронічної хвороби нирок

Цукровий діабет є причиною номер один хронічної хвороби нирок, на нього припадає 30-40 відсотків всіх випадків. Високий рівень глюкози в крові протягом тривалого часу пошкоджує дрібні судини нирок, що називається діабетичною нефропатією. Спочатку з’являється білок в сечі, потім поступово знижується функція фільтрації.

Артеріальна гіпертензія або високий тиск є другою за частотою причиною ХХН, становить 25-30 відсотків випадків. Постійно підвищений тиск пошкоджує судини нирок, знижуючи їх здатність фільтрувати кров. Утворюється замкнене коло: ХХН підвищує артеріальний тиск, а високий тиск прискорює погіршення функції нирок.

Гломерулонефрит або запалення клубочків нирок може бути первинним або вторинним при інших захворюваннях. Полікістоз нирок є спадковим захворюванням, при якому в нирках утворюються множинні кісти, що поступово заміщують нормальну тканину. Хронічний пієлонефрит або бактеріальне запалення нирок при частих інфекціях сечових шляхів також призводить до ХХН.

Обструктивні уропатії або порушення відтоку сечі через камені, пухлини, аденому простати викликають застій та пошкодження нирок. Тривале вживання нестероїдних протизапальних препаратів, деяких антибіотиків, контрастних речовин може спричинити лікарське ураження нирок. Аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак, васкуліти, також уражують нирки.

Фактори ризику розвитку хронічної хвороби нирок включають вік старше 60 років, ожиріння з індексом маси тіла понад 30, куріння, спадкову схильність при випадках ХХН у родині, серцево-судинні захворювання.

Стадії хронічної хвороби нирок

• Стадія 1 — ушкодження з нормальною ШКФ
• Стадія 2 — легке зниження функції
• Стадія 3 — помірне зниження функції
• Стадія 4 — важке зниження функції
• Стадія 5 — термінальна ниркова недостатність

Класифікація хронічної хвороби нирок базується на рівні швидкості клубочкової фільтрації. Виділяють п’ять стадій від найлегшої до термінальної. Визначення стадії критично важливе для вибору тактики лікування та прогнозу.

Стадія 1 — ушкодження з нормальною ШКФ

Швидкість клубочкової фільтрації становить 90 мілілітрів на хвилину і вище, що відповідає нормі. Проте є ознаки ушкодження нирок: білок в сечі, зміни на ультразвуковому дослідженні, біопсійні дані про запалення або фіброз. Симптоми на цій стадії зазвичай відсутні. Лікування спрямоване на усунення причини захворювання, контроль артеріального тиску та рівня глюкози при діабеті.

Стадія 2 — легке зниження функції

ШКФ знижується до 60-89 мілілітрів на хвилину. Це легке зниження функції нирок, яке поєднується з ознаками їх ушкодження. Симптоми мінімальні або повністю відсутні, людина почувається здоровою. Саме на перших двох стадіях раннє лікування найефективніше може зупинити або значно уповільнити прогресування. Інвалідність на другій стадії зазвичай не встановлюється.

Стадія 3 — помірне зниження функції

ШКФ становить 30-59 мілілітрів на хвилину. Третя стадія поділяється на дві підстадії: 3А з ШКФ 45-59 та 3Б з ШКФ 30-44. На цій стадії з’являються перші помітні симптоми: втома, слабкість, набряки на обличчі вранці та на ногах ввечері. Необхідне активне лікування з дієтою, препаратами для контролю тиску, корекцією ускладнень.

Інвалідність може бути встановлена при стадії 3Б залежно від вираженості симптомів та супутніх захворювань. Питання мобілізації розглядається військово-лікарською комісією індивідуально, можлива відстрочка при підтвердженій третій стадії з прогресуванням.

Стадія 4 — важке зниження функції

ШКФ знижується до 15-29 мілілітрів на хвилину. Нирки працюють лише на 15-30 відсотків від норми. З’являються виражені симптоми інтоксикації: постійна нудота, блювання, втрата апетиту, виражена слабкість, свербіж шкіри, аміачний запах з рота. На четвертій стадії починається підготовка до ниркової замісної терапії: діалізу або трансплантації. Інвалідність зазвичай встановлюється.

Стадія 5 — термінальна ниркова недостатність

ШКФ падає нижче 15 мілілітрів на хвилину або людина вже на діалізі. Нирки практично не функціонують, організм не може самостійно виводити токсини та підтримувати життя. Потрібна ниркова замісна терапія: гемодіаліз, перитонеальний діаліз або трансплантація нирки. Без лікування п’ята стадія призводить до летального кінця протягом тижнів або місяців. Інвалідність встановлюється обов’язково.

Таблиця стадій хронічної хвороби нирок

Стадія	ШКФ (мл/хв/1,73 м²)	Опис функції	Основні симптоми
1	90+	Нормальна з ознаками ушкодження	Відсутні
2	60-89	Легке зниження	Мінімальні або немає
3А	45-59	Помірне зниження	Втома, набряки
3Б	30-44	Помірне-важке зниження	Виражена слабкість
4	15-29	Важке зниження	Інтоксикація, нудота
5	менше 15	Термінальна недостатність	Критичні, потрібен діаліз

Симптоми хронічної хвороби нирок

Ранні стадії без симптомів

На першій та другій стадіях хронічна хвороба нирок зазвичай перебігає безсимптомно. Людина почувається здоровою, веде звичайний спосіб життя. Можлива незначна втома, яку списують на перевтому або стрес. Іноді з’являються часті нічні сечовипускання по дві-три рази за ніч. Деякі пацієнти помічають пінистість сечі через наявність білка.

Середні стадії з помітними проявами

На третій стадії симптоми стають помітними. Втома та слабкість посилюються, не проходять після відпочинку. Набряки спочатку з’являються вранці на обличчі, особливо під очима, потім поширюються на ноги та стопи ввечері. Артеріальний тиск підвищується, погано контролюється звичайними препаратами.

Зникає апетит, з’являється нудота, особливо вранці. Можливий біль або відчуття важкості в попереку з обох боків. Колір сечі може змінюватися: темнішати, ставати каламутною або з червонуватим відтінком. Шкіра стає суха, з’являється свербіж без висипу.

Пізні стадії з важкими проявами

На четвертій та п’ятій стадіях симптоми стають важкими та інвалідизуючими. Виражена слабкість не дозволяє працювати та виконувати звичайні справи. Постійна нудота та блювання призводять до втрати апетиту та схуднення. З’являється задишка навіть при невеликих навантаженнях через накопичення рідини та анемію.

Характерний аміачний запах з рота через накопичення токсинів, металевий присмак у роті. У важких випадках можливі сплутаність свідомості, судоми через інтоксикацію. Набряки поширюються по всьому тілу, включаючи живіт та легені.

Ускладнення хронічної хвороби нирок включають анемію через зниження вироблення еритропоетину, захворювання кісток з остеопорозом та болями, серцево-судинні хвороби з ризиком інфаркту та інсульту, небезпечне підвищення калію в крові, накопичення рідини в легенях.

“Хронічну хворобу нирок часто називають тихим вбивцею. На ранніх стадіях симптомів немає, але саме тоді лікування найефективніше. Регулярна перевірка креатиніну та ШКФ може врятувати ваші нирки.”

Діагностика хронічної хвороби нирок

Діагностика починається з аналізу крові на креатинін — продукт розпаду м’язів, який виводять нирки. При зниженні функції нирок креатинін підвищується. Нормальні значення: для чоловіків 62-115 мкмоль на літр, для жінок 53-97 мкмоль на літр. Також визначають сечовину, яка також накопичується при нирковій недостатності.

На основі рівня креатиніну, віку, статі та раси розраховують швидкість клубочкової фільтрації за спеціальними формулами, найчастіше CKD-EPI. Саме ШКФ є головним показником для встановлення стадії хронічної хвороби нирок. Також перевіряють калій, який може підвищуватися та становити загрозу для серця, гемоглобін для виявлення анемії.

Аналіз сечі виявляє білок, еритроцити, лейкоцити. Добова протеїнурія або кількість білка в сечі за добу показує ступінь ушкодження нирок. Співвідношення альбумін до креатиніну в ранковій порції сечі дозволяє виявити навіть мінімальні втрати білка на ранніх стадіях.

Додаткові аналізи включають ліпідограму для оцінки ризику серцево-судинних ускладнень, глюкозу крові та глікований гемоглобін при діабеті, паратгормон для оцінки порушень кальцієвого обміну, кальцій та фосфор крові.

Ультразвукове дослідження нирок показує їх розмір, структуру, наявність кіст, каменів, розширення порожнинної системи. При ХХН нирки зменшуються в розмірі та стають більш щільними. Доплер судин нирок оцінює кровотік. Біопсія нирки проводиться при незрозумілій причині захворювання для визначення типу ураження. Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія призначається за показаннями.

Частота моніторингу залежить від стадії: при першій-другій стадіях контроль кожні 12 місяців, при третій стадії кожні 6 місяців, при четвертій-п’ятій стадіях кожні 3 місяці або частіше.

Лікування хронічної хвороби нирок

Головна мета лікування — уповільнити прогресування захворювання, запобігти ускладненням, покращити якість життя. Повністю вилікувати хронічну хворобу нирок неможливо, але правильне лікування може зупинити або значно уповільнити погіршення функції на роки.

Лікування основного захворювання

При цукровому діабеті критично важливий контроль рівня глюкози. Цільовий рівень глікованого гемоглобіну менше 7 відсотків, глюкоза натще 4-7 ммоль на літр. Використовують інсулін або цукрознижувальні препарати, серед яких інгібітори SGLT2 додатково захищають нирки.

При артеріальній гіпертензії цільовий артеріальний тиск менше 130 на 80 міліметрів ртутного стовпа. Препарати першого вибору — інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту або блокатори рецепторів ангіотензину. Вони не лише знижують тиск, але й захищають нирки, зменшуючи втрату білка.

Корекція ускладнень та симптомів

Для лікування анемії призначають еритропоетин підшкірно один-три рази на тиждень для підтримки гемоглобіну 100-120 грам на літр. Додатково приймають препарати заліза. Сорбенти виводять токсини з кишечника, зменшуючи інтоксикацію: активоване вугілля, ентеросгель.

Вітамін D та препарати кальцію підтримують здоров’я кісток. Фосфат-біндери приймають з їжею для зв’язування фосфору та запобігання його накопиченню. При набряках призначають діуретики, найчастіше фуросемід.

Важливо обмежувати препарати, які шкодять ниркам. Уникати нестероїдних протизапальних засобів, коригувати дози антибіотиків залежно від функції нирок, обережно використовувати контрастні речовини при комп’ютерній томографії.

Ниркова замісна терапія на п’ятій стадії

Гемодіаліз проводиться в діалізному центрі три рази на тиждень по чотири години. Кров очищується через спеціальний апарат з фільтром. Перитонеальний діаліз виконується вдома щоденно, очищення відбувається через черевну порожнину за допомогою спеціального розчину.

Трансплантація нирки є найкращим методом лікування п’ятої стадії. Нирку пересаджують від живого родича або померлого донора. Після операції необхідний довічний прийом імуносупресивних препаратів для запобігання відторгненню.

Дієта при хронічній хворобі нирок

Дієта відіграє критичну роль в уповільненні прогресування хронічної хвороби нирок. Білок на ранніх стадіях один-два споживають у нормальних кількостях 0,8-1 грам на кілограм маси тіла. На третій-четвертій стадіях обмежують до 0,6-0,8 грам на кілограм для зменшення навантаження на нирки. На п’ятій стадії без діалізу знижують до 0,6 грам на кілограм, але на діалізі збільшують до 1,2 грам на кілограм через втрати білка під час процедури.

Калій на четвертій-п’ятій стадіях обмежують через небезпеку його накопичення. Уникати бананів, апельсинів, мандаринів, томатів, картоплі, сухофруктів. Дозволені яблука, груші, капуста, огірки. Фосфор обмежують через порушення його виведення: уникати молочних продуктів, горіхів, бобових. Приймають фосфат-біндери з кожним прийомом їжі.

Натрій або сіль обмежують до 5 грамів на день, що дорівнює одній чайній ложці. Уникати консервів, ковбас, копченостей, солоних сирів, готових соусів. Рідина на ранніх стадіях один-три споживається в достатній кількості 1,5-2 літри на день. На четвертій-п’ятій стадіях обмежують до 1-1,5 літра на день залежно від діурезу та наявності набряків.

Калорійність раціону підтримують на рівні 30-35 кілокалорій на кілограм маси тіла для запобігання втраті м’язової маси. Їжа має бути смачною та різноманітною в межах обмежень.

Прогноз та профілактика хронічної хвороби нирок

Прогноз залежить від стадії виявлення та якості лікування. На першій-другій стадіях при адекватному контролі причини прогресування можна повністю зупинити, функція нирок залишається стабільною роками. На третій стадії правильне лікування дозволяє значно уповільнити погіршення, відстрочити четверту-п’яту стадію на 5-10 років.

На четвертій стадії без лікування прогресування до термінальної стадії відбувається за 2-5 років. На п’ятій стадії без діалізу або трансплантації летальний кінець настає протягом тижнів-місяців. З гемодіалізом п’ятирічна виживаність становить 40-50 відсотків. Після успішної трансплантації нирки п’ятирічна виживаність досягає 80-90 відсотків з хорошою якістю життя.

Профілактика хронічної хвороби нирок включає десять основних правил:

1. Контролювати цукровий діабет з цільовим HbA1c менше 7 відсотків.
2. Підтримувати артеріальний тиск менше 130 на 80 міліметрів ртутного стовпа.
3. Дотримуватися здорового харчування з обмеженням солі та жирів.
4. Пити достатньо води 1,5-2 літри на день для профілактики каменів.
5. Кинути курити, оскільки нікотин пошкоджує судини нирок.
6. Обмежити алкоголь до мінімуму або повністю відмовитися.
7. Підтримувати регулярну фізичну активність 30 хвилин на день.
8. Бути обережним з ліками, уникати безконтрольного прийому нестероїдних протизапальних засобів.
9. Своєчасно лікувати інфекції сечових шляхів та не допускати їх хронізації.
10. Проходити регулярні огляди з аналізами крові та сечі при наявності факторів ризику.

“Контроль цукрового діабету та артеріального тиску може уповільнити прогресування ХХН у 3-5 разів. Це не просто ліки — це роки життя без діалізу.”

Хронічна хвороба нирок є серйозним прогресуючим захворюванням, яке вимагає ранньої діагностики та постійного лікування. Ключ до успіху — контроль основних причин, особливо цукрового діабету та артеріальної гіпертензії. При виявленні на перших-других стадіях можна зупинити погіршення функції нирок та зберегти їх здоровими на все життя. Дотримання дієти з обмеженням білка, калію, фосфору та солі, регулярний прийом призначених препаратів, моніторинг аналізів дозволяють уникнути діалізу протягом багатьох років. При термінальній стадії сучасні методи замісної терапії забезпечують прийнятну якість життя. Не ігноруйте перші симптоми втоми та набряків, регулярно здавайте аналізи крові на креатинін та ШКФ при наявності факторів ризику.