Михайло Щербак

«Запалення кишківника — хвороба, яка вимагає терпіння і точного підбору лікування. Але при правильній терапії більшість пацієнтів досягають ремісії.»

Біль і спазми в животі, діарея, кров у калі і постійна втома — симптоми запалення кишківника суттєво впливають на якість життя. Причини і форми різні, і ліки від запалення кишківника підбирають індивідуально. Розберемо, які препарати призначають, як вони діють і що важливо знати пацієнту.

Запалення кишківника потребує обстеження і лікування під контролем гастроентеролога. Самолікування при хворобі Крона і виразковому коліті небезпечне. Ця стаття має інформаційний характер.

Що таке запалення кишківника і які бувають види

Запалення кишківника — збірна назва для групи захворювань, при яких запалюється слизова оболонка тонкого або товстого кишківника. Причини різні — інфекція, аутоімунний процес, порушення мікрофлори.

Коліт і ентерит

Гострий ентерит і коліт найчастіше мають інфекційне або токсичне походження. Бактерії, віруси або неякісна їжа запускають запалення — виникає діарея, нудота, болі в животі і температура.

Гострий інфекційний коліт зазвичай минає за 5–10 днів при правильному лікуванні. Основа — регідратація, сорбенти і при необхідності антибіотики. Хронічний коліт — інша справа. Він може тривати місяцями і роками, потребуючи тривалого медикаментозного лікування.

Хвороба Крона і виразковий коліт

Виразковий коліт і хвороба Крона — запальні захворювання кишківника аутоімунного походження. При них імунна система атакує власну слизову кишківника — виникає хронічне запалення, виразки і кровотеча.

Виразковий коліт уражає лише товстий кишківник і завжди починається від прямої кишки. Хвороба Крона може вражати будь-який відділ шлунково-кишкового тракту — від рота до анусу. Обидві хвороби хронічні, з чергуванням загострень і ремісій.

Ліки від запалення кишківника — огляд груп

Ліки від запалення кишківника підбирають залежно від форми хвороби, її активності і локалізації.

Месалазин і препарати 5-АСК

Месалазин — основний препарат для лікування виразкового коліту і коліту при хворобі Крона. Він діє місцево на слизову кишківника — зменшує запалення і підтримує ремісію.

Салофальк і пентаса — препарати месалазину з різними системами вивільнення. Вибір конкретного залежить від локалізації запалення. При коліті прямої кишки — свічки або клізми з месалазином. При поширеному коліті — таблетки.

Месалазин приймають тривало — роками. Він добре переноситься і має мало побічних ефектів. Регулярний контроль функції нирок — обов’язковий, оскільки препарат може впливати на нирки при тривалому прийомі.

Антибіотики при запаленні кишківника

Антибіотики призначають при інфекційному коліті і деяких формах хвороби Крона. При виразковому коліті антибіотики використовують рідше — лише при ускладненнях.

Метронідазол — один із основних антибіотиків при запаленні кишківника. Ефективний проти анаеробних бактерій і найпростіших. При хворобі Крона зі свищами і навколовідхідниковими ускладненнями — перший вибір.

Ципрофлоксацин часто поєднують із метронідазолом при тяжкому коліті або хворобі Крона. Ванкоміцин або фідаксоміцин — при псевдомембранозному коліті, спричиненому Clostridium difficile.

Кортикостероїди і імуносупресори

Кортикостероїди — потужний засіб для швидкого зниження активності запалення при загостренні коліту або хвороби Крона. Але вони не підтримують ремісію і мають серйозні побічні ефекти при тривалому прийомі.

Преднізолон призначають при середньотяжкому і тяжкому загостренні. Курс — зазвичай 4–8 тижнів із поступовим зниженням дози. Будесонід — сучасніший кортикостероїд з переважно місцевою дією в кишківнику і меншими системними ефектами.

Азатіоприн і меркаптопурин — імуносупресори для підтримання ремісії. Вони пригнічують надмірну активність імунної системи і зменшують частоту загострень. Ефект розвивається повільно — через 3–6 місяців. Потребують регулярного контролю загального аналізу крові.

Біологічна терапія при хворобі Крона

Біологічні препарати — для тяжких форм хвороби Крона і виразкового коліту, коли інші ліки не дають достатнього ефекту. Інфліксимаб, адалімумаб і ведолізумаб блокують конкретні молекули запалення.

Устекінумаб — новіший біологічний препарат для хвороби Крона. Він діє на інший механізм запалення і підходить пацієнтам, які не відповіли на інгібітори ФНП.

Біологічні препарати суттєво підвищують ризик інфекцій. Перед початком — обов’язкове обстеження на туберкульоз і гепатити. Вакцинація від грипу і пневмококу при біологічній терапії — обов’язкова.

Пробіотики і сорбенти при запаленні

Пробіотики — важлива підтримка при будь-якому запаленні кишківника. Вони відновлюють баланс мікрофлори, яка часто порушена при хронічних захворюваннях кишківника і після антибіотиків.

Лінекс, лактіалє і біфіформ — доступні пробіотики. При важких формах запалення кишківника ефективнішим може бути VSL#3 — мультиштамовий пробіотик із доведеною ефективністю при виразковому коліті.

Смекта і ентеросгель при гострому коліті зменшують діарею і виводять токсини. Смекта додатково захищає слизову кишківника — утворює захисний бар’єр.

Спазмолітики — но-шпа або мебеверин — знімають болісний спазм кишківника при коліті. Мебеверин діє вибірково на кишківник і краще підходить для тривалого прийому.

Лікування вдома і дієта при запаленні кишківника

«Дієта при запаленні кишківника — не доповнення до лікування, а його невід’ємна частина. Без неї жоден препарат не дасть повного ефекту.»

Правила харчування при запаленні кишківника:

1. Виключіть грубу клітковину в гострій фазі — сирі овочі, висівки, бобові подразнюють запалену слизову.
2. Їжте дрібно — 5–6 разів на день невеликими порціями. Великі об’єми їжі перевантажують кишківник.
3. Відмовтеся від алкоголю, гострого і жирного — вони провокують загострення.
4. Варена, тушкована і запечена їжа — замість смаженої.
5. М’ясні бульйони і слизові каші — основа раціону при загостренні.
6. Відновіть їжу поступово після загострення — не переходьте різко на звичайне харчування.

Стрес — один із головних тригерів загострення при хронічному запаленні кишківника. Психологічна підтримка, медитація і нормальний режим сну допомагають зменшити частоту загострень не гірше за деякі ліки.

Коли потрібна термінова допомога

Більшість форм запалення кишківника лікують амбулаторно. Але є симптоми, при яких потрібна термінова госпіталізація:

• кров у калі у великій кількості або чорний дьогтеподібний кал;
• сильний біль у животі, який не минає після спазмолітиків;
• температура вище 38,5°С більше двох днів;
• ознаки зневоднення — сухість у роті, відсутність сечі, різка слабкість;
• різке погіршення на фоні лікування;
• здуття живота без відходження газів — можлива непрохідність.

Регулярне спостереження у гастроентеролога при хронічному запаленні кишківника — обов’язкове. Колоноскопія раз на 1–2 роки дозволяє відстежувати стан слизової і виявляти зміни вчасно.

«Ревматоїдний артрит — хвороба, яка не прощає зволікання. Чим раніше розпочато базисне лікування, тим більше шансів зберегти суглоби.»

Набрякші пальці вранці, скутість, яка не минає годинами, і біль у суглобах, що поступово погіршується — ревматоїдний артрит руйнує суглоби і якість життя. Але сучасна медицина має ефективні ліки від ревматоїдного артриту, які можуть зупинити цей процес. Головне — почати лікування вчасно і правильно.

Ревматоїдний артрит потребує обов’язкового лікування під контролем ревматолога. Усі препарати, описані в статті, призначає лише лікар. Самолікування при ревматоїдному артриті небезпечне.

Що таке ревматоїдний артрит і чому він небезпечний

Ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне захворювання. Імунна система помилково атакує власні суглоби — запалює синовіальну оболонку і поступово руйнує хрящ і кістку. Без лікування суглоби деформуються і людина втрачає здатність нормально рухатись.

Хвороба вражає переважно жінок — у три рази частіше, ніж чоловіків. Найчастіше починається у віці 30–50 років, але буває і у молодших і старших.

Небезпека ревматоїдного артриту не лише в суглобах. Запалення охоплює весь організм — підвищується ризик серцево-судинних захворювань, остеопорозу і ускладнень з боку нирок і легень.

Симптоми — як розпізнати

Характерні ознаки ревматоїдного артриту:

• ранкова скутість суглобів — більше 30–60 хвилин після пробудження;
• симетричне ураження суглобів — якщо болить права кисть, то й ліва;
• набряк, тепло і почервоніння навколо суглобів;
• втома, слабкість і незначне підвищення температури;
• ураження дрібних суглобів кистей і стоп на початку хвороби.

Ревматоїдний фактор і антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду — АЦЦП — у крові підтверджують діагноз. Але у 20–30% хворих ці показники нормальні — серонегативний варіант.

Базисні протиревматичні препарати — основа лікування

Базисні протиревматичні препарати — БПЗП — це серцевина лікування ревматоїдного артриту. Вони не просто знімають симптоми, а впливають на механізм хвороби і сповільнюють або зупиняють руйнування суглобів.

Метотрексат — золотий стандарт

Метотрексат — препарат першого вибору при ревматоїдному артриті в усьому світі. Він пригнічує надмірну активність імунної системи і зменшує запалення в суглобах.

Особливість метотрексату — він приймається один раз на тиждень, а не щодня. Зазвичай починають із низької дози і поступово збільшують до ефективної. Одночасно обов’язково призначають фолієву кислоту — вона зменшує побічні ефекти.

Метотрексат потребує регулярного контролю — аналізи крові і печінкові проби кожні 4–8 тижнів. Не можна поєднувати з алкоголем — різко зростає токсичність для печінки.

Ефект розвивається поступово — перші 4–8 тижнів. Не відчуваючи покращення відразу, багато людей припиняють прийом — і це помилка. Метотрексат потребує часу.

Лефлуномід, гідроксихлорохін і сульфасалазин

Лефлуномід — альтернатива метотрексату при непереносимості або протипоказаннях. Приймається щодня і має порівнянну ефективність. Також потребує контролю функції печінки.

Гідроксихлорохін — м’якший препарат для легких форм або як доповнення до метотрексату. Особливо популярний при ревматоїдному артриті у вагітних — відносно безпечний у другому триместрі.

Сульфасалазин частіше використовують у комбінованих схемах — разом із метотрексатом і гідроксихлорохіном. Потрійна базисна терапія іноді дає кращий ефект, ніж один метотрексат.

Біологічна терапія при ревматоїдному артриті

Біологічна терапія — наступний крок, якщо базисні препарати не дають достатнього ефекту. Це сучасні препарати, що точково блокують конкретні молекули запалення.

«Мета сучасного лікування ревматоїдного артриту — не просто зменшити біль, а досягти ремісії і зупинити руйнування суглобів.»

Інгібітори ФНП та інші біологічні агенти

Інгібітори фактора некрозу пухлин — ФНП — були першими біологічними препаратами від ревматоїдного артриту. Адалімумаб, етанерцепт, інфліксимаб блокують ключову молекулу запалення і суттєво зменшують активність хвороби.

JAK-інгібітори — тофацитиніб, барицитиніб, упадацитиніб — новіше покоління. Вони блокують внутрішньоклітинні сигнали запалення. Перевага — таблетована форма, а не ін’єкції, як у більшості біологічних.

Абатацепт і тоцилізумаб — для пацієнтів, у яких інгібітори ФНП не дали ефекту. Кожен препарат має свої показання і протипоказання.

Усі біологічні препарати суттєво підвищують ризик інфекцій. Перед початком обов’язкове обстеження на туберкульоз і гепатити. Під час лікування — уникати живих вакцин.

НПЗП і кортикостероїди при загостренні

НПЗП і кортикостероїди не лікують ревматоїдний артрит — вони лише полегшують симптоми. Але в гострій фазі або при загостренні вони необхідні.

НПЗП — мелоксикам, диклофенак, целекоксиб — знімають біль і запалення при загостренні. Приймають курсами — не постійно. При тривалому прийомі захищайте шлунок інгібіторами протонної помпи.

Кортикостероїди — преднізолон, метилпреднізолон — потужно і швидко знімають запалення. Призначають у малих дозах як місток до початку дії базисних препаратів або при важкому загостренні. Тривалий прийом кортикостероїдів у великих дозах призводить до остеопорозу, діабету і інших ускладнень.

Ін’єкції кортикостероїдів у суглоб — при дуже сильному запаленні одного суглоба. Дають швидкий і тривалий ефект без системних побічних ефектів.

Ліки від болю і підтримувальна терапія

Крім основних ліків від ревматоїдного артриту, призначають підтримувальну терапію:

• кальцій і вітамін D — для профілактики остеопорозу при тривалому прийомі кортикостероїдів;
• фолієва кислота — обов’язково при лікуванні метотрексатом;
• інгібітори протонної помпи — омепразол, пантопразол — при тривалому прийомі НПЗП;
• омега-3 жирні кислоти — зменшують запалення і знижують серцево-судинний ризик.

Фізична реабілітація — невід’ємна частина лікування. Лікувальна фізкультура, плавання і фізіотерапія зміцнюють м’язи навколо суглобів і зберігають їх функцію.

Лікування вдома і що не можна

Важливі правила лікування ревматоїдного артриту вдома:

1. Приймайте базисні препарати регулярно — навіть при гарному самопочутті. Ремісія не означає, що хвороба зникла.
2. Не скасовуйте і не змінюйте дозу самостійно — різка відміна метотрексату може спровокувати загострення.
3. Контролюйте аналізи крові за графіком — токсичність базисних препаратів потребує регулярного моніторингу.
4. Відмовтеся від алкоголю при прийомі метотрексату і лефлуноміду — ризик ураження печінки зростає багаторазово.
5. Захищайтесь від інфекцій при біологічній терапії — мийте руки, уникайте людей із застудою, робіть щеплення від грипу і пневмококу.

Коли потрібна термінова консультація

Негайно зв’яжіться з ревматологом або лікуючим лікарем, якщо:

• температура вище 38°С під час прийому біологічних препаратів або метотрексату;
• жовтяниця або сильний біль у животі — можлива токсична дія на печінку;
• сильне загострення, яке не знімається звичайними засобами;
• нові симптоми — задишка, кашель, висипання;
• планується вагітність — схема лікування потребує коригування заздалегідь.

Ревматоїдний артрит — серйозна хвороба, але при правильному лікуванні більшість пацієнтів досягають ремісії і живуть активним повноцінним життям. Зверніться до ревматолога, дотримуйтесь призначень і не переривайте лікування без консультації.

«Головний біль — це не завжди привід пити таблетку. Але якщо пити — то правильну і з розумінням причини.»

Головний біль — одна з найпоширеніших скарг у світі. Одні п’ють першу таблетку, що трапилась під руку. Інші терплять годинами, боячись ліків. Але правильний вибір ліків від головного болю залежить від його причини — і те, що допомагає при напрузі, може бути марним при мігрені. Розберемо все по порядку.

Стаття має інформаційний характер. При частих або дуже сильних головних болях зверніться до невролога.

Чому болить голова — від причини залежить вибір ліків

Головний біль буває первинним — коли це самостійне захворювання — і вторинним — як симптом іншої хвороби. Від типу болю залежить, які ліки від головного болю обирати.

Головний біль напруги

Головний біль напруги — найпоширеніший тип. Він виникає через м’язовий спазм у шиї і скальпі — при тривалій роботі за комп’ютером, стресі або недосипанні. Відчуття — ніби голову стискає обруч або каска.

При болі напруги добре допомагають звичайні знеболювальні — ібупрофен або парацетамол. Важливо усунути і причину — розім’яти шию, відпочити, провітрити кімнату.

Мігрень і судинний головний біль

Мігрень — не просто сильний головний біль. Це неврологічне захворювання з пульсуючим болем з одного боку голови, нудотою і непереносимістю світла і звуку. Напад триває від 4 до 72 годин.

Судинний головний біль виникає через зміни тонусу судин мозку — при перепадах тиску, зміні погоди або різкому вставанні. Характерні — запаморочення і відчуття пульсації в скронях.

Найкращі ліки від головного болю для дорослих

Найкращі ліки від головного болю залежать від його типу. Але є базові препарати, які допомагають при більшості видів болю.

Парацетамол, ібупрофен, аспірин

Парацетамол — найбезпечніший знеболювальний препарат. Підходить при помірному головному болі, особливо коли є протипоказання до НПЗП. Діє за 30–60 хвилин. Дорослим — 500–1000 мг. Не підходить при порушеннях функції печінки.

Ібупрофен — ефективніший за парацетамол при більшості видів головного болю. Знімає не лише біль, а й запалення. Дорослим — 400–600 мг. Приймати після їжі, щоб не подразнювати шлунок. Протипоказаний при виразці шлунка.

Аспірин — добре діє при судинному і помірному головному болі. Дорослим — 500–1000 мг. Протипоказаний при схильності до кровотеч і дітям до 16 років.

Комбіновані препарати — цитрамон, пенталгін, спазмалгон — містять кілька діючих речовин одночасно. Швидше і сильніше діють, але мають більше протипоказань. Приймати не частіше 2–3 разів на тиждень.

Ліки від мігрені — триптани

При мігрені звичайні знеболювальні часто не допомагають або допомагають слабко. Специфічні ліки від мігрені — триптани — діють безпосередньо на механізм мігренозного нападу.

Суматриптан — найвідоміший триптан. Випускається у таблетках і спреї для носа. Знімає мігренозний напад за 1–2 години. Приймають при перших ознаках нападу — не чекаючи посилення болю.

Елетриптан і ризатриптан — новіші триптани з швидшою дією. Призначає невролог після підтвердження діагнозу мігрені.

Ерготаміновмісні препарати — при мігрені і судинному головному болі — звужують судини мозку. Але вони мають більше побічних ефектів і протипоказань, тому застосовуються рідше.

Ліки від головного болю при вагітності і ГВ

Ліки від головного болю при вагітності — питання, яке хвилює багатьох жінок. Більшість знеболювальних при вагітності заборонені або небезпечні.

Що можна вагітним

Єдиний дозволений знеболювальний при вагітності — парацетамол. Його призначають у найменшій ефективній дозі і якомога рідше — 500 мг при сильному болі.

Ліки від головного болю для вагітних, яких потрібно уникати:

• ібупрофен і всі НПЗП — особливо в першому і третьому триместрі;
• аспірин — підвищує ризик кровотеч;
• цитрамон — містить аспірин і кофеїн;
• триптани — недостатньо вивчені при вагітності.

При частих головних болях під час вагітності потрібна консультація невролога — можливо, є інша причина, яку можна усунути без ліків.

При годуванні грудьми

Ліки від головного болю при ГВ — парацетамол і ібупрофен у звичайних дозах. Обидва препарати проникають у грудне молоко в незначних кількостях і вважаються сумісними з грудним вигодовуванням.

Аспірин, триптани і комбіновані препарати з кофеїном при годуванні грудьми — лише після консультації з лікарем.

Ліки від головного болю при гіпертонії

Ліки від головного болю при гіпертонії і при високому тиску — окрема тема. Тут важливо розуміти: якщо голова болить через підвищений тиск, знеболювальне не вирішить проблему. Потрібно знизити тиск.

Ліки від головного болю, які не підвищують тиск — парацетамол. Він не впливає на тонус судин і безпечний при гіпертонії.

Ібупрофен і інші НПЗП при тривалому прийомі можуть підвищувати тиск і знижувати ефективність гіпотензивних препаратів. Тому при гіпертонії їх застосовують обережно і коротким курсом.

При головному болі на фоні гіпертонічного кризу — тиск вище 180/110 — потрібно прийняти призначений лікарем гіпотензивний препарат, а не знеболювальне. Якщо тиск не знижується — виклик швидкої.

Ліки від головного болю для дітей

Ліки від головного болю для дітей — переважно парацетамол і ібупрофен у дитячих дозуваннях.

Парацетамол дозволений дітям з народження — в сиропі або свічках залежно від віку. Дозування — 10–15 мг на кг ваги.

Ібупрофен — дітям від 3 місяців. Ефективніший за парацетамол і діє довше. Дозування — 5–10 мг на кг ваги, не частіше 3 разів на добу.

Аспірин і комбіновані препарати дітям до 16 років — категорично заборонені через ризик синдрому Рея.

Якщо головний біль у дитини виникає часто або дуже сильний — потрібна консультація педіатра або невролога. Самостійно давати дитині знеболювальні регулярно не можна.

Природні і народні засоби від головного болю

Природні ліки від головного болю добре доповнюють або замінюють таблетки при легкому болі:

1. Холодний або теплий компрес — при болі напруги допомагає тепло на шию і плечі. При мігрені — холод на лоб і скроні.
2. Масаж скронь і потилиці — круговими рухами по 5 хвилин знімає м’язовий спазм при болі напруги.
3. Ефірна олія м’яти — нанести краплю на скроні і лоб і легко втерти. Охолоджуючий ефект зменшує біль.
4. Відвар ромашки або м’яти — заспокоює і допомагає розслабитись при болі на фоні стресу.
5. Провітрювання кімнати — нестача кисню — часта причина головного болю. Свіже повітря допомагає краще, ніж таблетка.
6. Сон у тихій темній кімнаті — особливо ефективний при мігрені.
7. Достатнє пиття — зневоднення є однією з найчастіших причин головного болю. Склянка води іноді знімає біль за 20 хвилин.

«Найпоширеніша помилка при головному болі — приймати знеболювальне щодня. Це не лікування, а шлях до хронічного болю.»

При прийомі знеболювальних більше 10–15 днів на місяць розвивається абузусний головний біль — медикаментозно індукований. Це замкнене коло: ліки самі починають провокувати біль.

Коли головний біль — привід до лікаря

Більшість головних болів нешкідливі і минають після відпочинку або одної таблетки. Але є ознаки, при яких потрібна термінова медична допомога:

• раптовий дуже сильний біль — «найгірший біль у житті»;
• головний біль після травми голови;
• біль із температурою вище 38°С і ригідністю потилиці;
• біль із порушенням зору, мови або слабкістю в кінцівках;
• головний біль, який посилюється протягом кількох днів;
• перший у житті дуже сильний головний біль після 50 років.

Ці симптоми можуть вказувати на менінгіт, субарахноїдальний крововилив або інсульт. Телефонуйте 103 негайно.

«Задишка — це завжди симптом, а не діагноз. Лікувати потрібно причину, а не нестачу повітря.»

Важко дихати після підйому сходами, задишка вночі або відчуття нестачі повітря в спокої — симптоми, які не можна ігнорувати. Задишка буває при десятках різних захворювань, і ліки від задишки підбирають залежно від причини. Розберемо, що призначають при серцевій і легеневій задишці, що допомагає вдома і коли потрібна швидка допомога.

Задишка — серйозний симптом. Самолікування при задишці небезпечне. Ця стаття має інформаційний характер. При будь-якій задишці зверніться до лікаря для встановлення причини і призначення лікування.

Чому виникає задишка — основні причини

Задишка виникає, коли організм отримує недостатньо кисню або не може вивести вуглекислий газ. Мозок сигналізує — дихати частіше. Людина відчуває нестачу повітря.

Серцева задишка

Серцева задишка — найпоширеніша причина задишки у людей старше 50 років. Вона виникає через те, що серце не справляється з перекачуванням крові — рідина накопичується в легенях і заважає диханню.

Характерні ознаки серцевої задишки: посилюється вночі і в положенні лежачи, зменшується сидячи або стоячи. Часто поєднується з набряками ніг і відчуттям важкості в грудях. Після ковіду серцева задишка також стала частішою.

Легенева задишка

Легенева задишка виникає при захворюваннях дихальних шляхів — ХОЗЛ, астмі, пневмонії. При ХОЗЛ задишка наростає поступово роками — спочатку лише при значному навантаженні, потім при ходьбі і навіть у спокої.

При бронхіальній астмі задишка нападоподібна — виникає раптово у відповідь на алерген, холод або навантаження. Між нападами дихання може бути абсолютно нормальним.

Ліки від серцевої задишки

Ліки від серцевої задишки — це лікування серцевої недостатності, яка її викликає. Без усунення причини задишка не зникне.

При серцевій недостатності

Лікування задишки при серцевій недостатності включає кілька груп препаратів одночасно:

1. Діуретики — виводять зайву рідину з організму і зменшують навантаження на серце. Фуросемід або торасемід — перший вибір при гострій задишці. Діють швидко — вже через 30–60 хвилин задишка зменшується через виведення рідини.
2. Інгібітори АПФ — еналаприл, раміприл, лізиноприл — знижують тиск і зменшують навантаження на серце. Призначають для тривалого лікування.
3. Бета-блокатори — бісопролол, карведилол — уповільнюють серцевий ритм і покращують функцію серця при тривалому прийомі.
4. Антагоністи альдостерону — спіронолактон, еплеренон — додатковий діуретик, який зберігає калій.
5. Серцеві глікозиди — дигоксин — при миготливій аритмії і тяжкій серцевій недостатності.

Важливо: ліки від серцевої задишки призначає лише кардіолог після ЕКГ, УЗД серця і аналізів. Самостійно починати прийом цих препаратів небезпечно.

Ліки від легеневої задишки

Ліки від легеневої задишки залежать від конкретного захворювання легень.

При ХОЗЛ і хронічній легеневій задишці призначають:

• бронходилататори тривалої дії — тіотропій, формотерол, індакатерол — розширюють бронхи на 12–24 години;
• інгаляційні кортикостероїди — будесонід, флутиказон — зменшують запалення в бронхах;
• комбіновані інгалятори — містять бронходилататор і кортикостероїд одночасно.

При бронхіальній астмі для купірування нападу задишки:

• сальбутамол — інгалятор швидкої допомоги. Знімає бронхоспазм за 5–10 хвилин. Завжди має бути при собі;
• беродуал — комбінований бронходилататор, сильніший за сальбутамол. Застосовують через небулайзер.

Бронходилататори і інгалятори

Інгалятори — найефективніший спосіб доставити ліки від легеневої задишки безпосередньо в бронхи. Вони діють швидше таблеток і мають менше системних побічних ефектів.

Техніка використання інгалятора важлива — багато людей використовують його неправильно і не отримують повного ефекту. Лікар або фармацевт повинен показати правильну техніку при першому призначенні.

При задишці після ковіду — постковідному синдромі — інгаляції з фізрозчином через небулайзер, дихальна гімнастика і поступове збільшення фізичного навантаження є основою реабілітації.

Народні ліки від задишки вдома

«Народні засоби від задишки можуть підтримати серце і легені — але не замінити кардіолога і пульмонолога.»

Народні ліки від задишки можуть полегшити симптоми при легких формах і як доповнення до основного лікування:

• настій глоду — рослина підтримує серцевий м’яз і зменшує серцебиття. Заварюють 1 столову ложку ягід на склянку окропу, настоюють 20 хвилин;
• відвар меліси і валеріани — заспокоює при задишці на фоні тривоги і панічних атак;
• мед із горіхами і лимоном — народний засіб для підтримки серця і імунітету;
• дихальна гімнастика за Стрельніковою або методом Бутейко — покращує вентиляцію легень і зменшує задишку при ХОЗЛ і після ковіду;
• сон у напівсидячому положенні на кількох подушках — зменшує серцеву задишку вночі.

Народні засоби від задишки доречні лише після встановлення причини задишки лікарем. При серйозних захворюваннях серця і легень вони не замінюють медикаментозне лікування.

Що робити при раптовій задишці

Раптова задишка — серйозний симптом, який потребує швидких дій:

1. Сядьте або прийміть напівсидяче положення — це зменшує навантаження на серце і полегшує дихання.
2. Розстебніть одяг — ніщо не повинно стискати грудну клітку.
3. Відчиніть вікно — свіже повітря і охолодження приміщення полегшують дихання.
4. При астмі — використайте інгалятор сальбутамолу — 2 вдихи. Якщо через 15 хвилин не легшає — ще 2 вдихи і телефонуйте в швидку.
5. При відомій серцевій недостатності — прийміть призначений лікарем діуретик.
6. Виміряйте сатурацію пульсоксиметром — якщо нижче 95% — телефонуйте в швидку.
7. Не залишайтесь на самоті — попросіть когось побути поруч до поліпшення стану.

Коли задишка — привід викликати швидку

При задишці є симптоми, при яких потрібна негайна медична допомога:

• задишка виникла раптово і наростає протягом хвилин;
• сатурація нижче 92% за пульсоксиметром;
• задишка поєднується з болем у грудях або лівій руці;
• губи або нігті посиніли — ціаноз;
• людина не може говорити через нестачу повітря;
• задишка після травми грудної клітки;
• втрата свідомості або сплутаність на фоні задишки.

Всі ці симптоми можуть вказувати на інфаркт, тромбоемболію легеневої артерії або тяжкий астматичний напад — стани, які загрожують життю. Телефонуйте 103 негайно.

«Печінка мовчить довго — але коли починає говорити, ігнорувати її вже не виходить.»

Тяжкість у правому підребер’ї, втома після їжі і підвищені показники печінкових ферментів на аналізах — так найчастіше проявляється гепатоз печінки. Хвороба поширена, але мало відома широкому загалу. Розберемо, які ліки від гепатозу печінки дійсно допомагають, як вони діють і що не менш важливе за таблетки.

Стаття має інформаційний характер. При підозрі на гепатоз зверніться до гастроентеролога або терапевта для обстеження і призначення лікування.

Що таке гепатоз і чому він виникає

Гепатоз — це дистрофічне ураження печінки, при якому клітини-гепатоцити накопичують жир або інші речовини і перестають нормально працювати. Запалення при цьому мінімальне або відсутнє — цим гепатоз відрізняється від гепатиту.

Найпоширеніша форма — жировий гепатоз, або стеатоз печінки. У медицині його ще називають неалкогольною жировою хворобою печінки — НАЖХП. За різними даними, на неї страждає від 20 до 30% дорослого населення.

Жировий гепатоз — причини і стадії

Жир накопичується в клітинах печінки через надлишок жирних кислот, які орган не встигає переробити. Основні причини:

• ожиріння і надлишкова вага — найчастіша причина НАЖХП;
• цукровий діабет 2 типу і інсулінорезистентність;
• зловживання алкоголем — окрема форма, алкогольний гепатоз;
• тривалий прийом деяких ліків — кортикостероїди, амінодарон, метотрексат;
• різке схуднення або голодування;
• підвищений рівень тригліцеридів у крові.

Жировий гепатоз розвивається поступово — від простого накопичення жиру до запалення і фіброзу. На ранніх стадіях процес оборотний. Саме тому важливо виявити його вчасно.

Симптоми гепатозу печінки

Гепатоз довго протікає безсимптомно. Найчастіші скарги:

• тяжкість або дискомфорт у правому підребер’ї;
• втома і зниження працездатності;
• нудота після жирної їжі;
• здуття живота і порушення стільця;
• збільшення печінки на УЗД.

Підвищення АЛТ і АСТ на аналізах крові — найчастіше перша лабораторна ознака. При жировому гепатозі вони зазвичай підвищені помірно — у 1,5–3 рази від норми.

Ліки від гепатозу печінки — огляд препаратів

Ліки від гепатозу печінки підбирають залежно від причини і стадії. Основна група — гепатопротектори. Вони захищають клітини печінки від ушкодження і підтримують їх функцію.

Гепатопротектори — основна група

Гепатопротектори — препарати, які захищають клітини печінки від ушкодження і підтримують їх відновлення. Вони не лікують причину гепатозу, але значно покращують стан печінки і нормалізують показники крові.

Карсил і легалон містять силімарин — активну речовину розторопші плямистої. Силімарин стабілізує мембрани гепатоцитів, захищає їх від токсинів і стимулює відновлення. Підходить для тривалого курсу — 3–6 місяців.

Гептрал — один із найпотужніших гепатопротекторів. Діюча речовина адеметіонін бере участь у синтезі фосфоліпідів і знижує рівень жиру в печінці. Призначають при тяжких формах гепатозу і холестазі. Часто починають з ін’єкцій, потім переходять на таблетки.

Есенціальні фосфоліпіди

Есенціале форте — найвідоміший препарат із групи есенціальних фосфоліпідів. Фосфоліпіди входять до складу мембран клітин печінки і відновлюють їх структуру при ушкодженні.

Есенціале призначають при жировому гепатозі, алкогольному ураженні і токсичному гепатиті. Курс — зазвичай 3 місяці. Приймають під час їжі — так фосфоліпіди краще засвоюються разом із харчовими жирами.

Ліки від жирового гепатозу печінки

Ліки від жирового гепатозу печінки — окрема і найбільша категорія. При НАЖХП схема лікування комплексна: гепатопротектор плюс засіб для нормалізації жирового обміну плюс корекція способу життя.

Покрокова схема лікування жирового гепатозу:

1. Дієта і зниження ваги — навіть зменшення ваги на 5–10% значно покращує стан печінки.
2. Відмова від алкоголю — обов’язкова умова при будь-якій формі гепатозу.
3. Гепатопротектор — есенціале, карсил або гептрал курсом 3–6 місяців.
4. Урсодезоксихолева кислота — при жировому гепатозі з ознаками холестазу.
5. Омега-3 жирні кислоти — знижують рівень тригліцеридів і зменшують жирове накопичення.
6. Вітамін Е — антиоксидант, який захищає гепатоцити від окисного стресу.
7. Контроль АЛТ, АСТ — через 3 місяці лікування для оцінки ефективності.

Урсодезоксихолева кислота

Урсодезоксихолева кислота — УДХК — особлива речовина, яка є і в жовчі людини. Препарати на її основі — урсофальк, урсосан, урдокса — зменшують токсичність жовчних кислот для клітин печінки і покращують відтік жовчі.

При жировому гепатозі УДХК зменшує запалення і уповільнює розвиток фіброзу. Особливо ефективна при поєднанні гепатозу з жовчнокам’яною хворобою або дискінезією жовчовивідних шляхів. Курс — 6–24 місяці залежно від тяжкості.

Вітаміни і додаткові засоби

Крім основних гепатопротекторів, при гепатозі призначають додаткові засоби для підтримки печінки.

Альфа-ліпоєва кислота — потужний антиоксидант. Захищає гепатоцити від окисного стресу і покращує чутливість клітин до інсуліну. Особливо актуальна при поєднанні гепатозу з цукровим діабетом.

Омега-3 жирні кислоти — знижують рівень тригліцеридів у крові на 20–30% і зменшують накопичення жиру в печінці. Приймають з їжею, курс — 3–6 місяців.

Вітамін Е у дозі 800 МО на добу — один із небагатьох засобів із доведеною ефективністю при НАЖХП. Але призначають його лише лікар, бо у великих дозах вітамін Е може мати побічні ефекти.

Дієта при гепатозі — що не можна

«Жоден гепатопротектор не замінить відмову від алкоголю і нормалізацію ваги при жировому гепатозі.»

При гепатозі призначають дієту — стіл №5. Її основний принцип — зменшення навантаження на печінку і жовчовивідні шляхи.

Що не можна при гепатозі:

• алкоголь у будь-якій кількості і формі;
• жирне м’ясо — свинина, баранина, качка;
• смажена і копчена їжа;
• фастфуд і напівфабрикати;
• гострі приправи і соуси;
• здоба і кондитерські вироби з кремом;
• газовані напої і пакетовані соки.

Що рекомендують при гепатозі: нежирне м’ясо і риба на пару або запечені, овочі і фрукти, цільнозернові каші, кисломолочні продукти з низьким вмістом жиру, оливкова олія в помірній кількості.

Коли потрібен лікар

Більшість людей дізнаються про гепатоз випадково — при УЗД або аналізах крові. Але є симптоми, при яких потрібна термінова консультація гастроентеролога:

• різке підвищення АЛТ і АСТ — більше ніж у 5 разів від норми;
• жовтяниця — пожовтіння шкіри і білків очей;
• сильний біль у правому підребер’ї;
• різке схуднення без причини;
• набряки живота і ніг — можливі ознаки цирозу.

Гепатоз на ранній стадії добре піддається лікуванню — особливо при зміні способу життя. Зверніться до лікаря, зробіть УЗД і здайте печінкові проби — і почніть лікування вчасно.