ЛАНГЕС
Інструкція
- Склад:
- Основні фізико-хімічні властивості:
- Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка
- Фармакокінетика
- Клінічні характеристики.
- Показання.
- Протипоказання.
- Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
- Особливості застосування.
- Застосування в період вагітності або годування груддю.
- Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
- Діти.
- Передозування.
- Побічні реакції.
- Термін придатності.
- Умови зберігання.
Склад:
діючі речовини:
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: тіаміну дисульфід (вітаміну В1) 100 мг, піридоксину гідрохлорид (вітаміну В6) 200 мг, ціанокобаламін (вітаміну В12) 200 мкг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, метилцелюлоза, натрію крохмальгліколят (тип А), желатин, маніт, тальк, гліцерин (85%), кремнію діоксид колоїдний безводний, очищена вода;
оболонка: віск гірський, желатин, метилцелюлоза, акація, гліцерин (85%), повідон 25, кальцію карбонат, кремнію діоксид колоїдний безводний, каолін, титану діоксид (Е 171), тальк, сахароза.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
круглі, двоопуклі, блискучі, майже білого кольору таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Препарати вітаміну В1 в комбінації з вітаміном В6 та/або вітаміном В12. Код АТХ А11D В.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Тіамін (вітамін B1)
Тіамінпірофосфат є активною формою вітаміну B1, що для ряду ензимів (таких як піруватдегідрогеназа та транскетолаза) діє як коензим. У результаті цього вітамін B1 головним чином бере участь у метаболізмі вуглеводів, а також відіграє роль у синтезі ліпідів та амінокислот. Тіамін також бере участь у проведенні нервових імпульсів.
Піридоксин (вітамін B6)
Піридоксальфосфат, біологічно активна форма піридоксину, є визначальним коензимом у метаболізмі амінокислот. Шляхом декарбоксилювання він бере участь в утворенні фізіологічно активних амінів (таких як серотонін, гістамін, адреналін), а також в анаболічних та катаболічних процесах шляхом трансамінування.
Піридоксальфосфат відіграє невід’ємну роль у роботі центральної нервової системи, особливо в метаболізмі нейромедіаторів, що контролюється ензимами. Піридоксальфосфат відіграє ключову роль в метаболізмі сфінголіпідів, тому що є каталізатором першого етапу біосинтезу сфінгозину. Сфінголіпіди є невід’ємними компонентами мієлінової оболонки нервових клітин.
Кобаламін (вітамін B12)
Вітамін B12 у своїй активній формі (5-дезоксіаденозилкобаламін і метилкобаламін) бере участь у каталізованому ензимом внутрішньомолекулярному перенесенні водню та внутрішньомолекулярному перенесенні метильних груп. Вітамін B12 також впливає на синтез метіоніну (тісно пов’язаний із синтезом нуклеїнових кислот) і метаболізм ліпідів через перетворення пропіонової кислоти на янтарну кислоту.
Вітамін B12 бере участь у метилюванні основного білка мієліну, що є компонентом мієлінової оболонки нервових клітин. Метилювання підвищує ліпофільні властивості основного білка мієліну, покращуючи включення в мієлінову оболонку.
Комбінація вітамінів B1, B6 та B12
Зважаючи на їх подібну біохімічну структуру, вітаміни B1, B6 та B12 є особливо важливими для процесів метаболізму нервової системи як поодинці, так і в комбінації. Дослідження на тваринах показують, що комбінація вітамінів групи B пришвидшує процеси регенерації пошкоджених провідних шляхів нервової системи, що призводить до більш швидкого відновлення функціонування та м’язової іннервації. Застосування комбінацій вітамінів групи B у щурів з діабетом попереджувало або зменшувало характерне нервове ураження, таким чином протидіючи руйнуванню функціональних властивостей.
Застосування вітамінів B1, B6 та B12 у ряді больових моделей у щурів показало антиноцицептивну активність із переважаючою ефективністю такої комбінації над прийомом окремих компонентів.
Фармакокінетика
Комбіноване застосування вітамінів B1, B6 та B12 жодним чином не впливає на фармакокінетику окремих вітамінів.
Тіамін (вітамін B1)
Транспортний механізм після перорального прийому залежить від дози та має подвійну природу: активна абсорбція - до концентрації 2 мкмоль і пасивна дифузія при концентраціях, що перевищують 2 мкмоль.
Дослідження з використанням міченого радіоізотопами тіаміну продемонстрували, що найвищою є дуоденальна абсорбція, тоді як абсорбція у верхньому та середньому відділах тонкої кишки є дещо меншою. Абсорбція у шлунку та дистальних відділах тонкого кишечнику майже не відбувається. Тіамін, утворений у товстому кишечнику, не абсорбується.
Після абсорбції слизовою оболонкою кишечнику, тіамін транспортується до печінки через портальну систему печінки. У печінці тіамін фосфорилюється тіамінкіназою до тіамінпірофосфату (TPP) та тіамінтрифосфату (TTP).
Період напіввиведення тіаміну під час бета-фази становить 1 годину. Основними продуктами виведення є: тіамін-карбонова кислота, пірамін, тіамін та ряд ще не встановлених метаболітів (ниркова екскреція). Чим більше тіаміну було прийнято, тим більше тіаміну у незміненому вигляді буде екскретовано з сечею протягом 4–6 годин.
Піридоксин (вітамін B6)
Вітамін B6 (піридоксин, піридоксаль та піридоксамін) швидко абсорбується, переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, та транспортується до органів та тканин. Вітаміни зв'язуються з альбумінами. Приблизно 80% піридоксальфосфату зв’язується з білками. Вітамін B6 проникає у спинномозкову рідину, секретується в грудне молоко та проходить через плацентарний бар’єр. Основним продуктом виведення є 4-піридоксинова кислота у кількості, що залежить від застосованої дози вітаміну B6.
Ціанокобаламін (вітамін B12)
Абсорбція зі шлунково-кишкового тракту базується на 2 різних механізмах: вивільнення під дією шлункового соку та безпосереднє зв’язування з внутрішнім фактором з формуванням комплексу вітаміну B12 та внутрішнього фактора; пасивне всмоктування в кров незалежно від внутрішнього фактора.
Дослідження за участю здорових добровольців показують, що максимум 1,5 мкг перорально введеного вітаміну B12 абсорбується з допомогою внутрішнього фактора. Коли пероральна доза збільшується, абсорбція, пов’язана з внутрішнім фактором, досягає перенасичення, а дифузійно-індукована абсорбція зростає. Приблизно 90% кобаламіну, що міститься у плазмі, зв’язано з білками (транскобаламіни). Основна частина нециркулюючого в плазмі вітаміну B12 зберігається в печінці. Вітамін B12 секретується переважно у жовч та у великій кількості реабсорбується через кишково-печінкову циркуляцію. Якщо накопичувальна здатність організму перевищена внаслідок введення високих доз, особливо парентерально, то надлишок виводиться з сечею.
Клінічні характеристики.
Показання.
Неврологічні захворювання, викликані дефіцитом вітамінів групи B.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин; застосування дітям та підліткам через високий вміст активних речовин.
Вітамін В6 протипоказано застосовувати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення (оскільки можливе підвищення кислотності шлункового соку).
Вітамін B12 протипоказано застосовувати при еритремії, еритроцитозі, тромбоемболії. Вітамін В1 протипоказано застосовувати у пацієнтів з алергічними захворюваннями в разі реакції гіперчутливості на вітамін В1.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Тіамін інактивується 5-фторурацилом, оскільки останній конкурентно інгібує фосфорилювання тіаміну в тіамінпірофосфат. Антациди знижують всмоктування тіаміну.
Петльові діуретики, такі як фуросемід, що гальмують канальцеву реабсорбцію, під час довготривалої терапії можуть спричинити підвищення екскреції тіаміну і, таким чином, зменшити рівень тіаміну.
При одночасному прийомі з леводопою вітамін B6 може знижувати ефект леводопи.
Одночасний прийом антагоністів піридоксину (наприклад, ізоніазиду (INH), гідралазину, D‑пеніциламіну або циклосерину) може збільшувати потребу у вітаміні B6.
Вживання алкоголю та чорного чаю зменшує абсорбцію тіаміну.
Напої, що містять сульфіти (наприклад, вино), посилюють деградацію тіаміну.
Особливості застосування.
При застосуванні вітаміну B12, клінічна картина, а також лабораторні аналізи при фунікулярному мієлозі або перніціозній анемії можуть втрачати свою специфічність.
Оскільки Нейробіон містить вітамін B6, необхідно з обережністю призначати цей засіб пацієнтам із виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, серйозною печінковою і нирковою недостатністю в анамнезі.
Пацієнтам із новоутвореннями цей засіб застосовувати не можна, за винятком випадків, пов’язаних із мегалобластною анемією і дефіцитом вітаміну В12. Препарат не застосовують при тяжкій або гострій формі декомпенсації серцевої діяльності та стенокардії.
При появі ознак периферичної сенсорної нейропатії (парестезії) потрібно переглянути дозування та призупинити застосування лікарського засобу, якщо це необхідно. При тривалому прийомі (більше 6–12 місяців) добових доз, що перевищують 50 мг вітаміну B6, так само, як і при короткотривалому прийомі (більше 2 місяців) більше ніж 1 г вітаміну B6 на добу, спостерігалися нейропатії. У зв'язку з цим рекомендується постійний контроль при довготривалому прийомі.
Цей лікарський засіб містить сахарозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозогалактозною мальабсорбцією або недостатністю сахарази-ізомальтази не повинні застосовувати даний лікарський засіб.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Під час вагітності та періоду годування груддю рекомендована добова доза вітаміну B1 становить, як правило, 1,4 мг, а вітаміну B6 – 1,9 мг.
Ці дози можуть бути перевищені лише для вагітних з явним дефіцитом вітамінів B1 і B6, оскільки безпечність доз, вищих за рекомендовані добові дози, ще не була продемонстрована.
Дослідження впливу лікарського засобу на перебіг вагітності, ембріофетальний, пренатальний та постнатальний розвиток, проведені на тваринах, не є достатніми. Можливий ризик для людини невідомий. Лікар повинен визначити доцільність застосування лікарського засобу під час вагітності після ретельного розгляду співвідношення між потенційною користю та ризиком.
Годування груддю
Вітаміни B1, B6 і B12 секретуються в грудне молоко людини. Високі концентрації вітаміну B6 можуть пригнічувати продукцію грудного молока. Дані досліджень на тваринах щодо ступеня секреції у грудне молоко відсутні. Рішення про призупинення годування груддю або призупинення лікування препаратом слід приймати з урахуванням потенційної користі годування груддю для дитини та потенційної користі лікування для жінки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У разі, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Даний лікарський засіб не впливає, або має несуттєвий вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
По 1 таблетці, вкритій оболонкою, один раз на добу. В окремих випадках дозу можна збільшити до однієї таблетки, вкритої оболонкою, тричі на добу.
Таблетку необхідно проковтнути цілою, запиваючи великою кількістю рідини, після вживання їжі.
Тривалість застосування визначає лікар.
Щонайбільше через 4 тижні необхідно визначитись із доцільністю зменшення дози (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Не застосовують дітям та підліткам (віком до 18 років).
Передозування.
При хронічному застосуванні у високих дозах можливе погіршення активності печінкових ферментів, біль у серці і гіперкоагуляція.
Вітамін B1
Тіамін має широкий терапевтичний діапазон. Дуже високі внутрішньовенні дози (більше 10 г) проявляють гангліоблокуючий ефект, подібний до ефекту кураре, та пригнічують проведення нервових імпульсів.
Вітамін B6
Токсичність вітаміну B6 вважається дуже низькою. Однак довготривале застосування (більше 6–12 місяців) вітаміну B6 у дозах, що перевищують 50 мг на добу, може викликати периферичну сенсорну нейропатію.
Безперервне застосування вітаміну B6 у дозах, що перевищують 1 г на добу, довше двох місяців може призвести до нейротоксичних ефектів.
Нейропатії з атаксією та порушеннями чутливості, церебральні судоми зі змінами на ЕЕГ, а також, в окремих випадках, гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описані при введенні більше 2 г на добу.
Вітамін B12: Після парентерального введення (у рідкісних випадках також після пероральних доз) високих доз спостерігалися алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення та доброякісна форма акне.
Побічні реакції.
Нижче наведені небажані реакції, класифіковані за системою органів та частотою. Оцінка небажаних реакцій за частотою базується на такій класифікації:
дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна оцінити на основі доступних даних).
Порушення з боку імунної системи: анафілаксія, хроматурія.
Дуже рідко: реакції підвищеної чутливості, наприклад, потовиділення, тахікардія та шкірні реакції, такі як свербіж та кропив’янка, висипання.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, нервове збудження, нездужання.
Невідомо: довготривале застосування (більше 6–12 місяців) вітаміну В6 у дозах більше 50 мг на добу може призвести до периферичної сенсорної нейропатії.
Порушення з боку травної системи: підвищення кислотності шлункового соку.
Невідомо: скарги з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, блювання, діарея, біль у животі.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Мерк КГаА і Ко. Верк Шпітталь, Австрія. Представлено в Україні «Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд», Індія.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Хосслгассе 20, 9800 Шпітталь/Драу, Австрія.
Аналоги ЛАНГЕС за діючою речовиною