ЦИТОФЛАВІН

Склад:

діючі речовини: 1 мл розчину містить кислоти янтарної 100 мг, нікотинаміду 10 мг, рибоксину (інозину) 20 мг, рибофлавіну фосфату натрію (рибофлавіну) 2 мг;

допоміжні речовини: меглюмін, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.     

Основні фізико-хімічні властивості:

прозорий розчин жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на нервову систему. Код АТХ. N07XX10.

Фармакологічні властивості. 

Фармакодинаміка.

Фармакологічні ефекти зумовлені комплексним впливом речовин, які входять до складу компонентів препарату Цитофлавін.

Препарат посилює інтенсивність аеробного гліколізу, що призводить до активації утилізації глюкози і β-окислення жирних кислот, а також стимулює синтез γ-аміномасляної кислоти в нейронах.

Цитофлавін збільшує стійкість мембран нервових і гліальних клітин до ішемії, що виражається у зниженні концентрації нейроспецифічних білків, які характеризують рівень деструкції основних структурних компонентів нервової тканини.

Цитофлавін покращує коронарний та мозковий кровотік, активує метаболічні процеси у центральній нервовій системі, відновлює порушення свідомісті, сприяє регресу неврологічної симптоматики та поліпшенню когнітивних функцій мозку. Володіє швидкою пробуджувальною дією при послянаркозному пригніченні свідомості. Має швидку пробуджувальну дію післянаркозного пригнічення свідомості.

При застосуванні Цитофлавіну у перші 12 годин від початку розвитку інсульту спостерігається сприятливий перебіг ішемічних і некротичних процесів у зоні враження (зменшення вогнища), відновлення неврологічного статусу і зниження рівня інвалідизації у віддаленому періоді.

Фармакокінетика. 

При внутрішньовенній інфузії зі швидкістю близько 2 мл/хв (у перерахуванні на нерозбавлений Цитофлавін) янтарна кислота і рибоксин (інозин) утилізуються практично миттєво і у плазмі крові не визначаються.

Янтарна кислота: пік концентрації визначається протягом першої хвилини після введення з подальшим швидким зниженням без акумуляції і поверненням її рівня до фонових значень  у результаті ферментативного розпаду до води і вуглекислого газу.

Рибоксин (інозин) метаболізується у печінці з утворенням інозинмонофосфату і подальшим її окисненням до сечової кислоти. У незначній кількості виділяється нирками.
Нікотинамід швидко розподіляється по всіх тканинах, проникає крізь плаценту та у грудне молоко, метаболізується у печінці з утворенням N-метилнікотинаміду, виводиться нирками. Період напіввиведення із плазми крові становить близько 1,3 години, збалансований об'єм розподілу – близько 60 літрів, загальний кліренс – близько 0,6 л/хв.

Рибофлавін: розподіл нерівномірний, найбільша кількість – у міокарді, печінці, нирках. Період напіввиведення з плазми становить близько 2 годин, збалансований об'єм розподілу – близько 40 літрів, загальний кліренс – близько 0,3 л/хв. Проникає через плаценту і в молоко матері. Зв'язується з білками плазми крові – 60 %. Виводиться нирками, частково – у формі метаболіту; у високих дозах – переважно у незміненому вигляді.

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослим у комплексній терапії:

– інфаркту мозку;

– наслідків церебровоскулярних захворювань (інфаркт мозку, церебрального атеросклерозу); 
– токсичної та гіпоксичної енцефалопатії при гострих і хронічних отруєннях, ендотоксикозах, післянаркозному пригніченні свідомості, а також для профілактики та лікування гіпоксичної енцефалопатії при  кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу. 

Дітям (у тому числі недоношеним з терміном гестації 28 - 36 тижнів) у комплексній терапії церебральної ішемії.

Протипоказання.

Індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Пацієнти (крім періоду новонародженості), які перебувають у критичному стані, до стабілізації центральної гемодинаміки і/або при зниженні парціального тиску кисню в  артеріальній крові менше 60 мм рт.ст. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Янтарна кислота, інозин, нікотинамід сумісні з іншими лікарськими засобами.

Рибофлавін зменшує активність доксицикліну, тетрацикліну, окситетрацикліну, еритроміцину і лінкоміцину. Несумісний із стрептоміцином.

Хлорпромазин, іміпрамін, амитриптилін за рахунок блокади флавінокінази порушують включення рибофлавіну у флавінаденинмононуклеотид і флавінадениндинуклеотид та збільшують його виведення із сечею.

Тиреоїдні гормони прискорюють метаболізм рибофлавіну.

Зменшує і попереджає побічні ефекти хлорамфеніколу (порушення гемопоезу, неврит зорового нерва).

Сумісний з препаратами, що стимулюють гемопоез, антигіпоксичними засобами, анаболічними стероїдами.

Особливості застосування.

При критичних станах застосування препарату потрібно проводити після нормалізації показників центральної гемодинаміки.

Введення препарату новонародженим (недоношеним) дітям здійснювати під контролем показників кислотно-лужного стану капілярної крові не рідше 2 разів на добу (як перед початком, так і в процесі терапії). По можливості слід контролювати показник сироваткового лактату і глюкози. Швидкість введення розчину Цитофлавіну потрібно зменшити або тимчасово припинити інфузію новонародженим (недоношеним) дітям:

– які знаходяться на штучній вентиляції легенів, при появі ознак змішаного (респіраторно-метаболічного) алкалозу, що може спричинити розвиток порушень мозкового кровообігу;

– при збереженому спонтанному диханні і респіраторній підтримці методом постійного позитивного диску в дихальних шляхах (CPAP) або для тих, хто отримує повітряно-кисневу суміш через маску, при появі лабораторних ознак метаболічного алкалозу, що може спричинити появу або почастішання нападів апное.

У хворих на цукровий діабет лікування проводити під контролем показника глюкози крові.

З обережністю застосовувати пацієнтам з нефролітіазом, подагрою, гіперурикемією, нирковою недостатністю: призначення препарату можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект переважає можливий ризик при застосуванні.

Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у препараті рибофлавіну.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування у період вагітності можливе у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Рішення щодо доцільності призначення препарату у період годування груддю приймає лікар індивідуально.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат застосовувати тільки в умовах стаціонару. У разі виникнення запаморочення утриматися від керування автотранспортом та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Цитофлавін застосовувати тільки внутрішньовенно краплинно в розведенні на 100 - 200 мл  5 - 10 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду в дозуваннях, описанних нижче.

Швидкість введення - 3-4 мл/хв.

1. При інфаркті препарат вводити у максимально ранній термін від початку розвитку захворювання в об'ємі 10 мл препарату на 1 введення з інтервалом 8 - 12 годин протягом            10 днів. При тяжкій формі перебігу захворювання разову дозу збільшувати до 20 мл.

2. При наслідках церебровоскулярних захворювань (інфаркту мозку, церебрального атеросклерозу) препарат вводити в об'ємі 10 мл препарату на 1 введення 1 раз на добу протягом 10 днів.

3. При токсичній і гіпоксичній енцефалопатії препарат вводити в об'ємі 10 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8 - 12 годин) протягом 5 днів. При коматозному стані вводити 20 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8 - 12 годин), розведеного у  200 мл 5 - 10 % розчину глюкози. При післянаркозному пригніченні свідомості вводити одноразово в тих же дозах. У терапії гіпоксичної енцефалопатії при кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу вводити 20 мл препарату, розведеного у 200 мл 5 % розчину глюкози,  за 3 дні до операції, в день операції,  протягом 3 днів після операції.

4. Діти (у тому числі недоношені): новонародженим з церебральною ішемією добова доза препарату становить 2 мл/кг/добу. Розраховану добову дозу препарату вводити внутрішньовенно краплинно (повільно) після розведення в 5 % або 10 % розчині глюкози (у співвідношенні не менше 1:5). Час першого введення – перші 12 годин після народження; оптимальним часом для початку терапії є перші 2 години життя. Рекомендується вводити приготований розчин за допомогою інфузійного насоса зі швидкістю від 1 до 4 мл/годину, забезпечуючи рівномірне введення препарату у кровотік протягом доби, залежно від розрахункового добового об'єму розчинів для базисної терапії, стану гемодинаміки пацієнта і показників кислотно-лужного співвідношення. Курс лікування в середньому становить 5 діб.

Діти.

За показаннями застосовувати новонародженим дітям (у тому числі недоношеним з терміном гестації 28 - 36 тижнів).

Передозування.

Випадків передозування не спостерігалось.

У разі необхідності – симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує. 

Побічні реакції.

Частоту побічних ефектів, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень та протягом постмаркетингового спостереження, визначено таким чином: поширені (від ≥ 1 % до < 10 %), рідкісні (від ≥ 0,01 % до < 0,1 %), дуже рідкісні

(від < 0,01 %), частота невідома.

Порушення з боку імунної системи: дуже рідкісні – реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, тремор.

Психічні порушення: дуже рідкісні – психомоторне збудження (занепокоєння, підвищена рухова активність).

З боку серця: дуже рідкісні – аритмія, посилення серцебиття, тахікардія, нетривалий біль та дискомфорт у ділянці грудної клітки, зміни ЕКГ.

З боку судин: дуже рідкісні – гіперемія шкірних покровів різного ступеня вираженості, блідість шкірних покровів, зниження або підвищення артеріального тиску.

З боку дихальної системи: дуже рідкісні – затруднене дихання, задишка, пощипування у носі, першіння у горлі, дизосмія, сухий кашель, задуха, осиплість голосу.

З боку травного тракту: дуже рідкісні – гіркота і сухість у роті, металевий присмак у роті, нудота, короткотривалий біль в епігастральній ділянці, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідкісні – шкірний свербіж, шкірні висипання, кропив'янка, набряклість обличчя.

Метаболічні порушення: дуже рідкісні – транзиторна гіпоглікемія, гіперурикемія, у дітей (у тому числі недоношених) у період новонародження можливий розвиток алкалозу).

З боку нирок і сечовидільної системи: поліурія, гіперурикемія.

Загальні розлади і порушення у місці введення: озноб, відчуття жару, слабкість, підвищення температури тіла, біль і почервоніння по ходу вени.

Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

При утворенні осаду застосування препарату заборонено.

Несумісність. Не вводити з іншими лікарськими засобами в одній крапельниці.

Упаковка. По 10 мл в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці. Контурна чарункова упаковка термосклеєна з покривною плівкою.

1 або 2 контурні чарункові упаковки у пачці картонній.

Категорія відпуску.  За рецептом.

Виробник. ТОВ «Науково-технологічна фармацевтична фірма «ПОЛІСАН»

(ТОВ «НТФФ «ПОЛІСАН»), Російська Федерація.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Російська Федерація, 192102, м. Санкт-Петербург, вул. Салова, б. 72,

к. 2, літ A.